Реформа СБУ стартувала у 2019 році з розробки нового законопроєкту про Службу. Її основна мета – закріпити нові пріоритети в роботі та зробити СБУ більш ефективною. Реформа надасть спецслужбі дієві механізми для того, аби краще реагувати на загрози, які постають у сучасному світі. Зокрема, успішно протистояти гібридній війні з боку Російської Федерації.

Вже зараз Служба динамічно адаптується до нової реальності. Ми зміцнюємо кадри, посилюємо ключові напрями, робимо структуру гнучкою. Реформа має завершити ці процеси і організувати роботу оновленої Служби так, щоб вона була найбільш ефективною для захисту безпеки громадян і держави.

Законопроєкт №3196 щодо реформи СБУ зареєстрований у парламенті 10 березня 2020 р. Його ініціатором виступив Президент України Володимир Зеленський. Проєкт Закону напрацювали фахівці Служби, а фінальну редакцію підготувала експертна група Офісу Президента. У ній враховані ключові пропозиції міжнародних партнерів. 19 травня 2020 р. Верховна Рада розглянула законопроєкт 3196 і направила його на повторне перше читання і доопрацювання в парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У процесі доопрацювання вивчалися пропозиції народних депутатів, інших профільних парламентських комітетів, а також експертів Міжнародної дорадчої групи (Консультативна місія ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України, Представництво ЄС і НАТО, Посольство США в Україні).

26 жовтня 2020 року до Верховної Ради було внесено доопрацьований народними депутатами законопроєкт щодо реформи СБУ з реєстраційним номером 3196-Д.

Детально ознайомитись із текстом законопроєкту 3196-Д можна тут.

В результаті реформи діяльність Служби буде зосереджена на таких ключових напрямках:

• контррозвідувальна протидія загрозам державній безпеці
• боротьба з тероризмом 
• забезпечення кібербезпеки
• захист державного суверенітету та територіальної цілісності
• охорона державної таємниці 

СБУ відмовиться від невластивих спецслужбі функцій. Відбудеться чітке розмежування компетенцій з іншими безпековими органами. Служба не буде займатися боротьбою з економічною злочинністю, а зосередиться на контррозвідувальному захисті об’єктів критичної інфраструктури.

РОЗМЕЖУВАННЯ ФУНКЦІЙ

Зараз доволі поширена практика, коли прокурори та слідчі правоохоронних органів залучають співробітників СБУ до проведення обшуків, інших слідчих і оперативно-розшукових дій. У суспільства складається хибне уявлення, що справу розслідує СБУ. Наприклад, тільки протягом 2019 року до СБУ надійшли близько 7 тис. доручень слідчих (прокурорів) від інших правоохоронних органів. Більшість із них не належать до компетенції Служби. 

Після реформи прокурори та слідчі правоохоронних органів не зможуть залучати співробітників СБУ до проведення відповідних процесуальних та оперативно-розшукових заходів у межах кримінальних проваджень, що не віднесені до підслідності спецслужби. Це буде чітко заборонено новим законом і змінами до кримінального процесуального законодавства.

СБУ НЕ РОЗСЛІДУВАТИМЕ ЕКОНОМІЧНІ ТА КОРУПЦІЙНІ ЗЛОЧИНИ

Ця вимога була однією з ключових, які на старті реформи озвучували фахівці з безпеки і міжнародні партнери. Зараз в СБУ злочинам за напрямами економіки і корупції протидіють управління «К» і підрозділи КЗЕ. 

У новій структурі Служби не буде підрозділів для боротьби з корупцією та економічними злочинами.

Якщо в майбутньому СБУ виявить такі правопорушення в ході виконання своїх завдань, кримінальні провадження будуть передаватися іншим органам – НАБУ, ДБР, Національній поліції відповідно до їхньої компетенції.

СПРАВИ ЩОДО ЗАГРОЗ ДЕРЖАВНІЙ БЕЗПЕЦІ

Звичайно, справи, що стосуються загроз державній безпеці, можуть містити економічні чи корупційні злочини. Але передати їх в СБУ від інших правоохоронних органів можна буде тільки у виключних випадках. Такі винятки зможе санкціонувати лише Генеральний прокурор. Це обмежить практику, яка є зараз, коли до СБУ безконтрольно передають кримінальні провадження від інших правоохоронних органів.

ЗАХИСТ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Контррозвідувальний та антитерористичний захист об’єктів критичної інфраструктури – практика багатьох європейських спецслужб. Мається на увазі не лише готовність таких об’єктів до кібератак, а й локалізація інших загроз – терористичних, економічних тощо.

ГАРАНТІЇ ПОЛІТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Окрема увага буде зосереджена на мінімізації ризиків політичного втручання у діяльність СБУ. Наприклад, термін перебування на посаді Голови СБУ за роками не збігатиметься з терміном перебування на посаді Президента України. У законопроєкті чітко прописані кваліфікаційні вимоги до Голови СБУ, його повноваження і підстави для звільнення.

ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ І ОПТИМІЗАЦІЯ ШТАТУ

Конституція України визначає статус СБУ саме як військового формування. На сьогоднішній день чисельність Служби сягає близько 27 тис. осіб. Чимало наших військовослужбовців беруть участь у стримуванні збройної агресії з боку РФ на сході України. У процесі реформи має відбутися поступове скорочення штату до 17 тис. осіб у мирний час. Причому воно має проходити так, щоб не зменшити обороноздатність під час російської агресії. Скорочення штату передбачено до 2023 року.

Важливо, що часткова демілітаризація не означає повну відмову від військової складової Служби – вона й надалі буде ефективно захищати країну, але зможе більше залучати до співпраці цивільних осіб.

Оптимальна та ефективна гнучка структура дозволить втримати кращі кадри, залучити нові та забезпечити їм кар’єрне зростання. А головне – гідні умови праці і заробітну платню на рівні новостворених правоохоронних органів.

ПУБЛІЧНА І ПІДЗВІТНА СБУ

Новий закон посилює демократичний цивільний контроль за діяльністю СБУ з боку парламенту і суспільства. Це буде реалізовано через створення комітету ВРУ з питань контролю за спеціальними та розвідувальними органами, спеціальні слідчі комісії, Уповноваженого з прав людини чи Рахункову палату.

Декларування майнового стану і доходів працівників Служби за законом буде організоване спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції.

Реформа має бути виваженою і відбуватися так, щоб не зашкодити обороноздатності держави. Щоб не виникло жодного моменту, коли національна безпека опиниться під загрозою. Ми повинні враховувати і те, що проти нашої країни ведеться гібридна війна, і нові виклики, які постійно виникають у світі.

Ключові зміни в роботі СБУ після реформи:

• посилення інформаційно-аналітичної функції
• перехід від реактивного підходу до проактивного та ризик-орієнтованого
• часткова демілітаризація з впровадженням гнучкої структури
• поступове скорочення чисельності: з 27 тис до 17 тис осіб
• підвищення соціального захисту співробітників до рівня новостворених правоохоронних органів